Драми на чемпіонатах світу: епізод 3

2


















Вкрадені надії

1986 р. 1/8 фіналу. СРСР – Бельгія – 3:4

Особисто я більш  драматичного, навіть з дещо трагічним (хоча це – всього лише футбол) матчу не пригадую. Радянська команда, майже повністю складена з гравців київського “Динамо”, вважалася безсумнівним фаворитом поєдинку. Злагоджені, швидкісні дії гравців В.Лобановського у попередніх іграх з угорцями (6:0) та французами (1:1) справили на всіх сильне враження і збірну СРСР одразу ж зарахували до потенційних переможців чемпіонату. Бельгійці, які посіли в своїй групі третє місце, видавалися цілком “прохідним” суперником. Наші футболісти звично активно і розмашисто розпочали гру, і невдовзі Ігор Бєланов невідпорним ударом у “дев’ятку” вразив ворота Пфаффа. Втім, на початку другого тайму бельгієць Шифо зрівняв рахунок. Забивав він, як багатьом здалося, з офсайду. Та це, як виявилося, були лише квіточки… Наші продовжували гнути свою лінію, і Бєланов після гострого пасу Заварова вдруге виводить збірну СРСР вперед. А далі трапилося просто незбагненне. Верхова передача на Кулеманса, боковий арбітр підіймає прапорець, фіксуючи положення “поза грою”, і… відразу ж опускає його. Наші захисники зупинилися як вкопані, а бельгієць без перешкод “розстріляв” ворота Дасаєва. Лайнсмен потупцював на місці, вислухав російською мовою, без перекладу, думку про себе всього радянського тренерського штабу і попрямував до центру – свою справу він зробив. Лікар збірної СРСР С.Мишалов потім розповів, як у той момент В.Лобановський, який сидів поруч, раптом усією вагою навалився на нього –  тренер, у якого вже тоді почалися проблеми з серцем, від перенапруження втратив свідомість. В екстра-таймі у бельгійців наче виросли крила, наші ж припустилися традиційних безглуздих помилок у захисті. Де Моль і Классен ще двічі вразили ворота Дасаєва. Бєланов з пенальті скоротив рахунок, оформивши хет-трик. В останні хвилини поєдинку збірна СРСР буквально висіла на воротах бельгійців, Євтушенко мав нагоду врятувати матч, але… Коли пролунав фінальний свисток, Бєланов, ридаючи, впав на траву. Згадує Олег Блохін, який тоді перебував у запасі: “Я зайшов у роздягальню останнім. Слухати те, що там говорилося, було дуже важко – людьми в той момент керували емоції.  Я швидко вийшов…”.

Наступного дня були скорботні, мовчазні черги біля газетних кіосків. І німе запитання, яке, здавалося, задавали всі: “Як таке могло трапитися?”. З позиції сьогоднішнього дня можна сказати, що такої сильної команди, як тоді, у 1986-ому, в нас не було ні до того, ні опісля. Тим прикріше, що вона так швидко зійшла тоді з турнірної дистанції…

Ігор Дуда

Читайте також:

Драми на чемпіонатах світу: епізод 2

Драми на чемпіонатах світу: епізод 1

Оставить комментарий